МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” Кафедра охорони праці Практична робота №3 з курсу «Охорона праці» на тему: «Порядок розслідування та обліку нещасних випадків» Сурмай М.І. Львів - 2013 Теоретичні відомості Нещасний випадок – це випадок, який стався з людиною із-за непередбачених обставин та умов, внаслідок чого була завдана шкода здоров'ю людини або наступила смерть потерпілого. Нещасний випадок на виробництві пов'язується з дією небезпечного виробничого фактора. Нещасні випадки поділяють за тяжкістю, кількістю потерпілих та їхніми зв'язками з виробництвом (за страховою ознакою). Відповідно до ДСТУ 2293-99 "Охорона праці. Терміни та визначення основних понять", "нещасний випадок на виробництві - це раптове погіршання стану здоров'я чи настання смерті працівника під час виконання ним трудових обов'язків внаслідок короткочасного (тривалістю не довше однієї робочої зміни) впливу небезпечного або шкідливого чинника". Методика розслідування нещасних випадків з тимчасовою втратою працездатності, групових, з можливим настанням інвалідності та смертельних нещасних випадків у принципі однакова. Під час проведення розслідування необхідно: - провести обстеження місця нещасного випадку; - опитати потерпілих, свідків, взяти письмове пояснення у свідків, а також пояснення представників адміністративно-технічного персоналу підприємства; - ознайомитись з необхідними документами; - організувати (у разі необхідності) проведення технічних розрахунків, лабораторних досліджень, випробувань та інших необхідних робіт; - зробити фотознімки місця нещасного випадку або пошкодженого об'єкта, виконати необхідні ескізи та схеми; - встановити обставини та причини нещасного випадку; - визначити відповідальних за нещасний випадок; - розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам. Отже, відповідно до п. 7 Порядку про розслідування та обліку підприємство має проводити розслідування у випадку: – раптового погіршення стану здоров'я працівника; – отримання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою; – гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь; – отримання теплового удару, опіку, обмороження у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою чи іонізуючим випромінюванням; – отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха, контакту з представниками рослинного і тваринного світу, що призвів до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менше ніж на один робочий день; – зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків; – смерті працівника на підприємстві. Як бачите, розслідуватися має будь-який випадок, що стався на підприємстві. Навіть найнезначніший. Відповідно до п. 10 Порядку розслідування та обліку підприємство наказом створює комісію з розслідування нещасного випадку в складі не менше трьох чоловік. До складу такої комісії включаються: – керівник (спеціаліст) служби охорони праці чи посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з охорони праці, – голова комісії; – керівник структурного підрозділу підприємства, на якому стався нещасний випадок; – представник робочого органу Фонду за місцезнаходженням підприємства (за погодженням). Якщо нещасний випадок має тяжкі наслідки для потерпілого, у тому числі і з можливою інвалідністю, до складу комісії обов'язково включається такий представник. – представник первинної профспілкової організації, членом якої є потерпілий, чи уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, та інші особи. При цьому до складу комісії не може включатися керівник робіт, який безпосередньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок. Якщо виявлено гостре профзахворювання (отруєння), до складу комісії обов'язково повинні входити представник ...